ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ У КРАЇНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (А. С. Ткаченко)

А. С. Ткаченко,
директор навчально-наукового інституту бізнесу та сучасних технологій, к. т. н., доцент,
Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», України, м. Полтава

Органічна продукція – продукція, отримана внаслідок сертифікованого органічного виробництва. Тобто під час виробництва якої не використовують хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів. Методи її виробництва забезпечують отримання натуральної продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів [1].
Попит на органічну продукцію зростає щороку, зокрема це стосується розвинених країн. Україна є перспективним постачальником органічної харчової продукцію до країн ЄС.
Перш ніж розпочати експорт органічних харчових продуктів до ЄС, варто провести оцінку експортного потенціалу власного органічного продукту; визначити цільові країни для своєї продукції; ознайомитися з нормативною базою, що регулює експорт органічної продукції; оцінити готовність компанії до експорту; підготуватися до переговорів з потенційним покупцем (потенціал/обмеження покупця та продавця); забезпечити візит покупця на своє виробництво; правильно і юридично грамотно скласти зовнішньоекономічний контракт і приділити величезну увагу його змісту; забезпечити правильне зберігання органічних продуктів (заборонено використання будь-яких синтетичних пестицидів, іонізуючого випромінювання у боротьбі зі шкідниками, а також фумігація); забезпечити простежуваність та цілісність органічної продукції; організувати відбір репрезентативних зразків органом сертифікації перед експортним оформленням; забезпечити належну упаковку, маркування; мати змогу організувати логістику [2].
Слід зазначити, що усі продукти харчування, які імпортуються на територію ЄС мають відповідати умовам, які включають:
- загальні принципи і вимоги харчового законодавства (Регламент ЄП та Ради ЄС № 178/2002);
- реєстрацію імпортерами ЄС постачальників продукції з країни походження товару;
- загальні правила гігієни харчових продуктів та специфічні вимоги до гігієни харчових продуктів тваринного походження;
- правила щодо мікробіологічних критеріїв харчових продуктів;
- правила щодо залишків пестицидів, ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах харчування;
- спеціальні правила щодо генетично-модифікованих харчових продуктів та кормів, біо-білків і нових продуктів;
- спеціальні правила щодо окремих груп продовольчих товарів (мінеральних вод, какао, швидкозаморожених харчових продуктів) і продуктів харчування, спрямованих на конкретні групи населення (продукти для немовлят і дітей);
- конкретні маркетингові вимоги та вимоги щодо маркування, вимоги щодо вихідних матеріалів, складових кормів і кормів, призначених для конкретних поживних цілей;
- загальні правила щодо матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами [3].
Для того, аби отримати можливість реалізації продукції на європейському ринку, українським експортерам сільськогосподарської та харчової продукції необхідно пройти певні процедури, зокрема, отримати відповідні дозволи та ліцензії (сертифікати з перевезення, форми «EUR.1», імпортні ліцензії від Генерального директорату ЄС з питань сільського господарства, сертифікати якості продукції відповідно до стандартів ЄС та ін.). Виробники, у разі декларування та маркування продукції як «органічна», мають пройти добровільну сертифікацію на відповідність певним вимогам [4].
Важливий аспект стосується ролі органічного сертифікату під час імпорту органічної продукції. Сертифікат, що засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації.
Отже, для експорту органічної харчової продукції, перш за все необхідно дотримуватися вимог європейського харчового законодавства щодо якості та безпечності і маркування органічних товарів. Важливо також пройти добровільну сертифікацію, для того, щоб товар можна було позиціонувати на ринку як органічний.

1. Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції: [закон України : прийнятий Верх. Радою Укр. № 2740-VIII від 06.06.2019 ] // Відомості Верховної Ради. – 2019. - № 7. – ст. 41. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19 - Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text.
2. Практичний довідник експортера до ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://agritrade-ukraine.com/images/ATU/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%A1.PDF.
3. Основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості товарів : Центр підтримки експортерів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine-eu.old.mfa.gov.ua/ua/Ukraine+-+EU+export-import+helpdesk+/Non-tariff+regulation/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8+%D0%84%D0%A1+%D0%B4%D0%BE+%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2.
4. Алгоритм експорту: що потрібно знати українському експортеру [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://loga.gov.ua/sites/default/files/collections/algoritm_eksportu.pdf.