ОЦІНКА УМОВ ВТРАТИ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЙ ТОВАРІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ (Р. В. Бойко, Д. Г. Павліченко)

Р. В. Бойко,
старший судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Д. Г. Павліченко,
завідувач відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Харків

В сучасних умовах економіки України найбільшу увагу необхідно приділяти захисту споживачів, оскільки вони основні учасники ринкових відносин. Так відповідно до нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів та регулюють торговельну діяльність в Україні [1, 2], мається затверджений перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).
Було проаналізовано нормативно-правові акти, які регулюють відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, а також містять положення про захист прав споживачів та регулюють торговельну діяльність в Україні.
Основним нормативним документом який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів є Закон України «Про захист прав споживачів» [1] та інші нормативно-праві акти, що містять положення про захист прав споживачів та регулюють торговельну діяльність в Україні.
Проблемі, яка висвітлена в даній статті, не приділено достатньо уваги, оскільки, в області товарознавчих експертиз приділяється найбільша увага експертизам якості товарів, та їх відповідності нормативно-правовим актам, тому вона вимагає більш ретельних досліджень.
Важливість впровадження однорідних підходів та умов, при яких деякі категорії товарів належної якості, після їх придбання споживачами в приватне користування, втрачають інвестиційну привабливість, в процесі проведення судових товарознавчих експертиз.
В ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» [1] передбачено право споживача обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, якщо куплений товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням. Відповідно до цього закону – «належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем».
Правила повернення будь-яких товарів регламентується Законом України «Про захист прав споживачів» [1], а саме споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем [1, ст. 9].
Однак дана норма актуальна не для всіх категорій товарів, так відповідно до Постанови Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» [2] мається затверджений перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).
На судову товарознавчу експертизу часто надходять матеріали в яких необхідно визначити ринкову вартість майна з вищезазначеної групи товарів в стані бувших в використанні, або нещодавно придбаних споживачем.
Перехід до ринкових відносин призвів до значного збільшення обсягу ринку споживчих товарів та розширенню їх асортименту, що супроводжується насиченням ринку різноманітними товарами та послугами, що в свою чергу призводить до росту таких негативних явищ, як продаж неякісної та простроченої продукції.
Споживач не є виробником товару або продавцем, який має намір продати (реалізувати) продукцію, відповідно не може довести безпечність продукції, його належну якість, відповідність нормам встановлених для конкретних товарів, а також відсутня можливість перевірити наявність санітарно-епідеміологічного сертифікату, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» [1], споживачем є фізична особа, яка придбає продукцію для особистих потреб. Також при можливому спричиненні шкоди здоров'ю споживача або при несправності майна, відсутня можливість вимагати відшкодування шкоди, завданої його здоров'ю або понесеного матеріального збитку, а також післягарантійного обслуговування (ремонт).
Обмеження на повернення товарів даних категорій пояснюється також тим, що, наприклад, предмети особистої гігієни використовуються строго індивідуально, їх неможливо повернути в магазин після відмови покупця, навіть при умові, що покупець не використав товар, оскільки цей факт в більшості випадків складно довести. Збережена цілісність упаковки не є достатньою умовою для повернення, оскільки дана норма відсутня в законодавчих актах.
Законодавство про лікарські засоби складається з ЗаконуУкраїни «Про лікарські засоби» [3] та інших акти законодавства, прийняті відповідно до цього закону.
В відповідності з вищезазначеним законом, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством [3, ст. 19].
Також, до Харківського НДЕКЦ МВС надходять матеріали, в яких слід визначити ринкову вартість наливної парфумерії та тестерів парфумерної продукції. Слід зауважити, що наказом Міністерства економіки України [4] забороняється в роздрібній торговельній мережі продаж духів, одеколонів, туалетної води на розлив. Та так само, відповідно до ДСТУ 3993-2000 [5] тестери парфумерної продукції являють собою зразок товару, який треба уважати готовим парфумерно-косметичним виробом, затвердженим виробником конкретної продукції, але який додатково додається до кожної партії товару для демонстрування, ознайомлення, випробування та оцінювання рівня якості представленої продукції, та, відповідно, визначення ринкової вартості товарів даної категорії не представляється можливим.
Підсумовуючи вищевикладене, можна резюмувати, що продукція зазначена в Постанові Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» [2] в частині затвердженого переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), після придбання кінцевими користувачами, має цінність лише для споживача такої продукції. Відповідно, дана продукція втрачає ринкову вартість у зв’язку з впливом суб'єктивних суджень споживача товарів даної категорії на вторинному ринку, навіть при умові, що товар з малим терміном експлуатації. В зв'язку з втратою товаром деяких або всіх споживчих властивостей в результаті використання його за призначенням.
В разі постановки перед експертом завдань з визначення ринкової вартості товарів даної категорії, він повідомляє особу (ініціатора), яка залучила його, або слідчого суддю, що доручив проведення судово-товарознавчої експертизи, про неможливість вирішення поставленого перед ним завдання.
Вирішенням даної ситуації можна прийняти постановку на вирішення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи, зі сторони слідчих та судових органів, питання пов'язаного з визначення розміру спричиненого матеріального збитку, заподіяного власнику майна внаслідок скоєного правопорушення або пошкодження майна.

1. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ(із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
2. Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
3. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996№ 123/96-ВР(із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
4. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами: Наказ Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
5. ДСТУ 3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення - Чинне від 2001.01.01. - К.: Держстандарт України, 2000. - 28 с.[Електронний ресурс]. – URL: http://online.budstandart.com.
6. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 460 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
7. Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від10.09.2003 №1440(із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.