ОСНОВНІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ В ЧАСТИНІ ПОВНОТИ НАДАННЯ ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ (О. П. Шульженко)

О. П. Шульженко,
старший судовий експерт сектору товарознавчих та гемологічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності
Сумський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Суми

Основним нормативним документом, що визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки є Закон України «Про судову експертизу» [1].
Судово-експертна діяльність згідно зі ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності та повноти дослідження [1].
В переліку основних видів судових експертиз вагоме місце займає товарознавча експертиза, основними завданнями якої є:
- визначення вартості товарної продукції різних категорій;
- визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері;
- визначення характеристик об’єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності;
- визначення змін показників якості товарної продукції;
- установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника [5].
В орієнтовному переліку вирішуваних питань, які ставляться перед судовою товарознавчою експертизою, входять такі питання, як:
- яка ринкова вартість об’єктів дослідження станом на певну дату?
- яке найменування та призначення товарів?
- які технічні характеристики об’єктів дослідження?
- які характеристики об’єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності?
- чи має даний виріб дефекти? Якщо так, то які саме?
- яка групова належність (класифікаційна категорія) виробу, наданого на дослідження? [5]
Зупинимось на питанні визначення ринкової вартості об’єктів дослідження.
Ринкова вартість – вартість, за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умов, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу [2].
При винесенні слідчими постанов про призначення судової товарознавчої експертизи, у експерта, якому доручено проведення цієї експертизи, виникає низька питань, зокрема в частині ідентифікації об’єкта дослідження для подальшого визначення його вартості.
Основними критеріями при оцінці майна (визначення його ринкової вартості) є його товарні характеристики, показники якості, технічний, технологічний та товарний стан, споживча цінність та купівельна привабливість.
Останнім часом існує потреба в наданні результатів судових товарознавчих експертиз ініціаторам із категоричним формулюванням висновків.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» «незалежно від виду судочинства та підстав проведення експертизи судовий експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок» [1].
Відповідно до розділу 2 «Визначення вартості ненаданого до огляду майна (товару) згідно з матеріалами справ судово-слідчих органів» методики визначення вартості майна [3] «Однією із особливостей проведення досліджень за матеріалами кримінальних і цивільних справ дуже часто є відсутність об’єктів дослідження. Як вихідні дані для дослідження використовуються відомості, що знаходяться у матеріалах справи (протоколах допитів і пояснень обвинувачених, позивачів, відповідачів, свідків тощо)».
Якість оцінки майна та категоричність висновку залежить від повноти вихідних даних, що надається експерту, а саме: марка, модель (артикул) майна, дата придбання, умови придбання (нове чи бувше у користуванні; спеціалізовані магазини продажу чи більш поширена роздрібна торгівля), стан на дату викрадення, наявність пошкоджень тощо. Крім того, важливу роль відіграє достовірність вихідної інформації для ідентифікації об’єкта дослідження, надання підтверджуючих документів щодо наданої інформації.
Розглянемо проблему надання неповних вихідних даних, необхідних для ідентифікації об’єкта дослідження.
Для ідентифікації об’єкта дослідження та визначення його вартості вкрай важливе надання повної вихідної інформації ініціатором. В усіх випадках важливим є те, що, виконуючи такі дослідження, експерт зобов’язаний орієнтуватися на надані вихідні дані, але часто такої інформації недостатньо або вона відсутня взагалі.
Приклади:
- у вихідних даних щодо викраденого майна – смартфона: зазначено марку, модель, але відсутня інформація про об’єм внутрішньої та оперативної пам’яті, що в подальшому значно впливає на остаточну вартість;
- у вихідних даних щодо викраденого майна – одягу, взуття, шкіргалантереї: часто у вихідних даних відсутня інформація про марку та артикул, проте детальний конструктивний опис може значно полегшити подальше дослідження та дасть змогу експерту надати хоча б ймовірний висновок щодо ринкової вартості досліджуваного майна.
Подібних прикладів ще може бути безліч. Як наслідок, ці обставини негативно впливають на результати оцінки, а саме: визначити вартість об’єкта дослідження в категоричній формі не видається за можливе; вартість визначається в ймовірній формі, що в подальшому може впливати на кінцеві висновки в різних процесуальних процесах.
Висновок судової товарознавчої експертизи з визначення вартості майна може бути наданий у категоричній формі в разі надання в розпорядження експерта всіх необхідних вихідних даних, які не викликають сумнівів [4].
На нашу думку, одним із можливих шляхів вирішення проблеми, що виникає внаслідок відсутності повної чи частково вихідної інформації, є надання ініціатором якомога більше даних для ідентифікації об’єкта дослідження.
Таким чином, збільшення об’ємів інформації про досліджуване майно під час проведення судових товарознавчих експертиз призведе до зменшення кількості повідомлень про неможливість проведення судової експертизи, а також сприятиме вирішенню суперечливих питань, що виникають у кримінальному, цивільному та господарському судових процесах.
1. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII редакція від 03.07.2020 [Електронний ресурс] – режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text
2. Про затвердження Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (із змінами). [Електронний ресурс] – режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF.
3. Методика визначення вартості майна: Харківський НДІСЕ Міністерства юстиції України/ [Данюк Л.І.]. Харків – НДІСЕ МЮУ, 112 с.
4. Методичний лист щодо особливостей надання висновку експерта в категоричній формі за результатами проведення судової товарознавчої експертизи / [Чечіль Ю.О., Бондар В.М., Горішній Є.І. та ін.]. Київ: ДНДЕКЦ МВС України, 2019. 9 с.
5. Інформація з офіційного сайту [Електронний ресурс] – режим доступу: https://dndekc.mvs.gov.ua/%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-12-1.