ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ КРУГЛИХ ТА ДЕРЕВИНИ ДРОВ’ЯНОЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ (Р. Р. Гаврилюк)

Р. Р. Гаврилюк,
завідувач відділу товарознавчих, гемологічних, економічних,
будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності
Івано-Франківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ, Україна, м. Івано-Франківськ

Масштаби незаконних вирубок лісу, про які скромно звітують лісові підприємства, і цифри експертів вражають. Через нелегальний оборот деревини, контрабанду, неповернення валютної виручки, розрахунки готівкою, державна скарбниця за рік втрачає величезні кошти. Законодавство, яке регулює діяльність галузі, порушується практично на всіх стадіях технологічного процесу – від заготівлі лісу до реалізації готової продукції. При цьому здійснюється чимала кількість економічних злочинів. Відповідно, в ході проведення досудового розслідування та судового розгляду справ такої категорії виникає необхідність у визначенні ринкової вартості лісопродукції.
Відповідно до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» [1], лісоматеріали – деревні матеріали, які добуваються шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод (уздовж або поперек) для подальшого використання або переробки. Отже, до лісоматеріалів відносять лісоматеріали круглі та деревину дров’яну.
Відповідно до Лісового кодексу України [2]:
ст.7 «…Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.»;
ст. 14 «…Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, мають право:
1) власності на лісові ресурси та їх використання в порядку, визначеному цим Кодексом»;
ст. 19 «…право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації;»
ст. 20 «…отримувати продукцію і доходи від її реалізації».
Згідно Положення про Державне агентство лісових ресурсів України [3] – Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Необхідно зазначити, що лісова промисловість України з 1 січня 2019 року перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо- та пилопродукції.

Отже, розглянемо особливості ідентифікації та визначення ринкової вартості лісоматеріалів.
Лісоматеріали круглі:
вихідні дані, необхідні для проведення ідентифікації об’єктів дослідження та визначення їх вартості (схема 2):

Клас якості:
до класу якості А належать лісоматеріали найвищої якості, які переважно походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання.
До класу якості В належать лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками із середніми розмірами для кожної породи.
Клас С включає лісоматеріали нижче середньої якості з вадами, які не суттєво знижують природні властивості деревини.
До класу якості D належать лісоматеріали, що не відповідають вимогам попередніх класів, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання.
Всі інші лісоматеріали круглі повинні класифікуватися або як деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 м (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо), або як дров’яна деревина для непромислового використання, довжиною до 2,0 м (може бути реалізована виключно приватним особам – громадянам України).
Місця відпуску лісоматеріалів (склад).
Підприємства лісогосподарського комплексу застосовують франкування цін. Франко – це умови продажу, за яких продавець відшкодовує всі витрати щодо доставки товару на місце призначення, у нашому випадку, дані витрати включають у ціну.
Отже, відповідно до Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості [4]:
верхній лісосклад – лісопромисловий склад, розташований біля
лісовозної дороги (автомобільної, залізничної вузької колії) чи водного об'єкта і призначений для тимчасового зберігання деревної сировини, її навантажування на транспортні засоби для подальшого вивезення на нижні лісопромислові склади або пункти споживання, проміжні лісосклади, а при необхідності – і її оброблення (очищення дерев від гілок і сучків, повного чи часткового розкряжування, корування тощо).
Трелювальні шляхи (волоки, траси канатних установок, наземні
лісоспуски, озера, притоки річок та інші водні об'єкти), які з'єднують верхні лісосклади, а іноді й проміжні лісовантажні пункти з лісосіками, або ті, що окремими відрізками розташовуються за межами лісосік.
Проміжний лісосклад – лісопромисловий склад, на якому
закінчується вивезення деревної сировини одними транспортними засобами і починається іншими (на нижні лісосклади або пункти перероблення чи споживання). Виділяється для тимчасового зберігання деревної сировини.
Нижній лісосклад – виробнича дільниця лісового підприємства,
на якій здійснюють дооброблення деревної сировини, її сортування, а частково і перероблення, зберігання лісо- та пилопродукції, її відвантаження споживачам та/або транспортування в деревообробні цехи ділових лісоматеріалів, дров'яної деревини для технологічних потреб.
Зазвичай, місцями відпуску лісоматеріалів є верхній або нижній лісосклад, оскільки не в усіх лісогосподарських підприємствах обладнані проміжні склади.
Деревина дров’яна.
Відповідно до ТУ У 16.1-00994207-005:2018 [5]:
Деревина дров’яна промислового використання – лісоматеріали круглі хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило, з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо. Також можуть бути використані, за умовами контракту, у якості сировини для деревних плит (довжиною 2,0-4,0 м). На вимогу споживача можуть поставлятись як у круглому, так і у розколотому виді.
Деревина дров’яна не промислового використання – лісоматеріали круглі хвойних та листяних порід деревини, розрізані вздовж і в поперек та/або колоті, що використовуються у якості палива в таких побутових пристроях для спалювання деревини, як печі, каміни і системи центрального опалення (довжина до 2 м).
Вихідні дані, необхідні для проведення ідентифікації об’єктів дослідження та визначення їх вартості (схема 3):
Особливості визначення ринкової вартості лісопродукції.
В Україні на практиці застосовуються такі види цін в процесі реалізації лісопродукції [6]:
- ціни товарних аукціонів – ціни публічних торгів за максимально пропонованим їх рівнем на відповідну партію товару (лоту);
- біржові котирування – ціни постійно діючого ринку продукції, які формуються за результатами біржових торгів.
Біржові торги є найефективнішим ціноутворенням у лісовому господарстві, що дає змогу збільшувати або зменшувати початкову ціну на лісопродукцію та встановлювати реальну стартову ціну реалізації продукції.
Під час проведення аукціонів ціни на лісопродукцію формуються на рівні середніх у області. Зазвичай, це ціна, що була зафіксована на попередній період, але з урахуванням фактичного індексу інфляції на дату оголошення торгів.
Виходячи із зазначеного слідує, що при визначенні ринкової вартості лісопродукції доцільно застосовувати реалізаційні ціни на деревину, які склалися за підсумками проведених аукціонних торгів, а під час опрацювання цінової інформації, необхідно враховувати регіон, в якому вона пропонується до продажу.
Необхідно зазначити, що розмір шкоди заподіяної лісу незаконною рубкою дерев (встановлення виду незаконно зрубаних дерев, їх діаметру у корі біля шийки кореня, категорії придатності дерев та розміру шкоди) здійснюється працівниками Державної екологічної інспекції /лісогосподарським підприємством на підставі постанови КМ України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».