МАРКУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ТА КОНТРАФАКТНИХ ТОВАРІВ(Т. А. Заніна, О. В. Мануленко, А. П. Копитько)

Т. А. Заніна,
старший науковий співробітник
О. В. Мануленко,
старший науковий співробітник
А. П. Копитько,
старший науковий співробітник
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», Україна, м. Харків

Проблема забезпечення якості і безпеки вітчизняної продукції, в тому числі в частині протидії поширенню фальсифікованої і контрафактної продукції, є актуальною і практично затребуваною.
Сучасний виробник контрафакту найчастіше забезпечений виробничими потужностями на рівні виробництва правовласників. Якісну підробку часом буває просто неможливо відрізнити від оригіналу без спеціальних знань і апаратури, тому висока ціна на продукцію не гарантує споживачеві придбання оригінальної продукції.
Одним із способів захисту виробів від фальсифікації є нанесення маркування та ідентифікаційних міток, які можуть бути як візуально помітними, так і зчитуються тільки спеціальними пристроями.
Але, як показує практика, в кримінальному середовищі майже відразу ж з'являються і вдосконалюються способи підробки такої продукції, в тому числі і елементів, призначених для її захисту, тобто маркування. В умовах ринку товарний знак, інформаційні та інші нематеріальні властивості товарів самі стали товаром, тому матеріалізація товарного знака у вигляді його нанесення на товар без дозволу розглядається як фальсифікація.
Таким чином, піддаються фальсифікації не тільки товари, а й упаковка та маркування.
Тому найчастіше вирішення експертного завдання щодо встановлення справжності маркування одночасно є і вирішенням завдання щодо справжності самого виробу, представленого на дослідження.
Аналіз сформованої тенденції на споживчому ринку, а також дані правоохоронних і контролюючих органів свідчать про те, що частка контрафактної і фальсифікованої продукції збільшується. За окремими групами товарів, такими, як парфумерно-косметичні, взуття, одяг, синтетичні миючі засоби, м'ясні, молочні та рибні консерви, чай, кава та кондитерські вироби – 30 до 50% є контрафактними або фальсифікованими.
Основна маса споживачів, що володіє низькими фінансовими можливостями, в першу чергу віддає перевагу ціновим характеристикам виробу і в значно меншій мірі керується торговою маркою, що символізує його якість і надійність. Тому нерідкі випадки, коли контрафактна продукція займає домінуюче становище на ринку, витісняючи легальні товари.
Споживач виявляє підробку товару, як правило, коли він вже куплений, і цілісність упаковки порушена. Отже, найважливішим ідентифікатором справжності товару є упаковка і етикетка. При цьому багато сумлінних виробників прагнуть мінімізувати витрати на упаковку, вкладаючи кошти в підвищення якості продукту. Фальсифікатор, в свою чергу, дотримується протилежної стратегії: щоб товар був куплений, досить виготовити схожу упаковку. Підроблена упаковка і етикетка сьогодні за якістю виконання не тільки не поступається оригіналу, але може навіть його перевершувати.
Контрафакт включає в себе якісно різнорідні елементи, в різній мірі зачіпають інтереси споживачів і правовласників і передбачають різні заходи боротьби.
Деякі фальсифікатори виготовляють дуже грамотні підробки. Наприклад, береться інша назва, до якого важко «причепитися» юридично. Але коли товар стоїть на прилавку, громадянин, який бажає купити товар, швидше зверне увагу на співзвуччя з автентичною назвою, схоже колірне поєднання і не помітить незначної відмінності. Щоб визначити справжність, ми повинні знати, як виглядає оригінальний продукт і як можливо його ідентифікувати. Найбільш поширені способи фальсифікації в етикетці – виправлення термінів виготовлення і придатності в торгових точках. Наступне – це переклеювання етикетки. Потім – цифрова етикетка. І, звичайно, аналогова фальсифікація, тобто підробка самої етикетки. Чинні нормативно-правові акти регламентують випуск захищеної поліграфічної продукції як ліцензований вид діяльності. Але ліцензовані друкарні випускають, як правило, тільки захищену від підробки документарну продукцію, а захищена етикетка і упаковка випускається і неліцензованими друкарнями, що суперечить чинному законодавству. Через відсутність ліцензії можливе порушення режиму і суворого обліку [2].
Отже, виробництво і реалізація контрафактної і фальсифікованої продукції, на наш погляд, стає можливим з наступних причин:
- недосконалість законодавчої та нормативної бази, що забезпечує функціонування захисту ринку;
- вільний допуск значної кількості господарюючих суб'єктів до діяльності, пов'язаної з виробництвом і реалізацією продукції;
- залучення великої кількості недобросовісних осіб, орієнтованих на швидке вилучення прибутку на шкоду якості реалізованих товарів;
- відсутність дієвого механізму, що перешкоджає надходженню в роздрібну мережу великого обсягу контрафактних товарів і товарів, що не пройшли підтвердження відповідності встановленим вимогам.
Маркування товарів – це спосіб захисту споживчого ринку від неякісної продукції.
Наявність на товарах або їх упаковці спеціальних марок, ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товарів, використовуються для підтвердження їх легальності.
Всі відомості повинні бути викладені в ясній, зрозумілій і доступній формі і нанесені способом, що дозволяє зберегти їх протягом усього терміну придатності (служби) продукції.
До маркування пред'являються загальні і специфічні вимоги для товарної інформації. Загальні вимоги регламентуються законом України «Про захист прав споживачів» [1].
Маркуванням називається текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковку і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення до споживача інформації про виробників (виконавців), кількісні та якісні характеристики товару.
Маркування повинне відповідати вимогам стандартів, інших нормативних документів. Вимоги до виробничого маркування встановлюються в основному стандартами на маркування та упаковку, а також загальнотехнічними умовами стандартів на продукцію.
Маркування виробів і знаки в її складі – важливі елементи інформації про товари, необхідні для їх правильного вибору, а також подальшого безпечного і ефективного використання. Але для того щоб така інформація працювала, вона повинна бути кваліфіковано підготовлена виробниками товарів і однозначно розуміється споживачами.
Важливість нанесення маркування сьогодні очевидна для всіх, причому список обов'язкової інформації для маркування постійно збільшується.
У споживчих відносинах маркування як інформація – один з критеріїв вибору споживачів. Тільки на підставі достовірної і повної інформації споживач може вибрати товар, який володіє всіма необхідними йому властивостями. Таким чином, з правом споживачів на інформацію пов'язано їх право на вибір.
Необхідно відзначити, що зараз маркування в криміналістичному сенсі має подвійне цільове призначення – вона забезпечує верифікацію предметів при їх дослідженні, а також їх захист від деяких видів злочинних посягань, тобто виступає в якості превентивного заходу. Так, захисне маркування активно використовується страховими компаніями для зниження ризику, Державним митним комітетом – для ідентифікації антикваріату і творів мистецтва при перетині кордону, підприємствами та організаціями – для маркування дорогого обладнання. Наноситься в цих випадках маркування повинна дозволяти провести верифікацію та ідентифікацію об'єкта, мати тривалий термін життя, проявляти стійкість до агресивних середовищ і абразивних впливів [3].
Отже, маркування товарів – це надання інформації про товар, доведення до відома споживача (постачальника, продавця та ін.) та органів митної служби при перетині кордону відомостей про споживчі властивості товару, про країну-виробника, про умови і режими правильного зберігання, транспортування, використання та утилізації товару.
Виробник і / або продавець несе відповідальність за повну відповідність товару заявленій про нього інформації. Всю цю інформацію ми отримуємо з маркування за допомогою інформаційних знаків. Всі ці знаки несуть в собі велику інформацію про товар, яку необхідно враховувати у всіх моментах руху товару від виробника до споживача.
1. Про захист прав споживачів : Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 (дата звернення: 01.03.2021).
2. Карданов В. А. Исследование маркировки товаров как средства идентификации при совершении таможенных операций. URL: https://bstudy.net/662709/pravo/issledovanie_markirovki_tovarov_sredstva_identifikatsii_sovershenii_tamozhennyh_operatsiy (дата звернення: 01.03.2021).
3. Кудинова Н. С., Косыгина Т. А. Значение криминалистических исследований защитной маркировки изделий массового производства в целях обеспечения экономической безопасности. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/znachenie-kriminalisticheskih-issledovaniy-zaschitnoy-markirovki-izdeliy-massovogo-proizvodstva-v-tselyah-obespecheniya (дата звернення: 01.03.2021).