КЛАСИФІКАЦІЯ КАВИ НАТУРАЛЬНОЇ ДЛЯ МИТНИХ ЦІЛЕЙ (Н. В. Луців, У. І. Дубовська)

Н. В. Луців,
доцент кафедри підприємництва, товарознавства та експертизи товарів,
к.т.н, доц.
У. І. Дубовська,
бакалавр
Львівський інститут економіки і туризму, Україна, м. Львів

Ринок кави є одним із швидкозростаючих ринків у світі і відображає постійні інновації продукту. За останні 50 років як виробництво, так і споживання кави значно зросло. Зараз каву виробляє більше 70 країн, а понад 50% виробництва кави припадає на три країни – Бразилію, В’єтнам та Колумбію [1].
Ринок натуральної кави в Україні – це ринок із розвинутою конкуренцією. У його структурі представлені як вітчизняні, так і закордонні виробники. Значна частка кави в Україні виробляється потужними транснаціональними компаніями.
На рис. 1 наведено дані FAOSTAT щодо імпорту зеленої та смаженої натуральної кави в Україну в 2010–2019 роках, відповідно до якого в 2019 році імпорт зеленої та смаженої кави в кількісному вираженні був приблизно однаковим, при цьому імпорт смаженої кави зріс на 34,6 % порівняно з 2018 роком, тоді як імпорт зеленої кави зменшився на 17,1 %.

Джерело: побудовано авторами за даними [2]
Основними постачальниками кави в Україну є Італія, Польща, Німеччина та В’єтнам. З України кава в найбільших обсягах в 2017–2020 роках експортувалася до Білорусі, Росії, Грузії, Молдови [3].
Класифікація кави натуральної за УКТЗЕД відіграє важливу роль при її експорті та імпорті, оскільки від цього залежить правильне нарахування митних платежів. За УКТЗЕД кава належить до ІІ розділу 9 групи (табл. 1).

Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України № 256 від 14.07.2020 р., до товарної позиції 0901 включаються:
- кава сира у всіх видах, напр., у вигляді ягід, зерен або насіння у своїй жовтуватій оболонці; у вигляді зерен або насіння, очищених від своєї жовтуватої оболонки;
- кава, з якої екстрагований кофеїн шляхом вимочування сирих зерен у різних розчинниках;
- кава смажена (c кофеїном чи без кофеїну), мелена чи немелена;
- лушпиння і оболонки зерен кави;
- замінники кави, що містять каву в будь-якій пропорції.
До цієї товарної позиції не включаються віск кавовий (товарна позиція 1521); екстракти, есенції і концентрати кави (що іноді називаються розчинною кавою) і продукти, приготовлені на основі цих екстрактів; обсмажені замінники кави, що не містять кави (товарна позиція 2101); кофеїн – алкалоїд, що міститься в каві (товарна позиція 2939).
Товарні категорії 0901 11 00 і 0901 12 00 включають всі види несмаженої кави, з кофеїном або без кофеїну (включаючи боби кави або фрагменти бобів, які були відділені під час сортування, просіювання тощо), навіть якщо призначені для інших цілей, крім споживання людиною (напр., для екстрагування кофеїну).
Товарна категорія 0901 11 00 охоплює несмажену каву, що не була піддана будь-якому процесу для екстрагування кофеїну. Товарна категорія 0901 12 00 включає несмажену каву, яка була піддана процесу екстрагування кофеїну. Зазвичай, після такого оброблення кава має вміст кофеїну не більш як 0,2 мас. %, у перерахунку на суху речовину. Товарні категорії 0901 21 00 і 0901 22 00 включають каву, що була або не була піддана процесу екстрагування, смажену, миту або немиту, мелену або концентровану [4].
В режимі імпорту при перетині кордону України натуральної кави товарної позиції 0901 справляється ввізне мито, податок на додану вартість та єдиний збір в пункті пропуску.
Ввізне мито являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України. В табл. 2 наведено ставки мита на каву натуральну товарної позиції 0901 відповідно до Закону України ВР № 674-ІX від 04.06.2020 р. «Про Митний тариф України» та «Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України», затвердженого наказом Мінфіну від 20.09.2012р. № 1011. Крім того, на основі міждержавних угод, укладених Україною до цих товарів можуть застосовуватися преференційні ставки мита.
Таблиця 2 – Ставки ввізного мита на каву товарної позиції УКТЗЕД 0901 [5]

Крім того, в рамках діючих міждержавних угод про вільну торгівлю (з країнами СНД, Республікою Грузія та Республікою Македонія) можливе звільнення від сплати мита при імпорті натуральної кави. Таке звільнення здійснюється при дотриманні умов (наявність сертифіката про походження товару, виконання правил прямого відвантаження та безпосередньої закупівлі, закупівлі товару резидентом однієї з держав учасниць Угоди про створення зони вільної торгівлі), що встановлені кожною окремою угодою.
Податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України. При ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів згідно із законом (ст.190 ПК України). Ставка податку на додану вартість – 20 %.
Єдиний збір справляється з транспортних засобів, визначених у ст. 5 Закону України від 04.11.99 № 1212-XІV, які перетинають державний кордон, за здійснення у пунктах пропуску митного (у разі транзиту вантажу і транспортного засобу) контролю вантажу і транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Кава несмажена кодів 0901 11 00 10, 0901 11 00 90 та 0901 12 00 00 є об’єктом регулювання у сфері карантину рослин для цілей імпорту, та підлягає огляду державним фітосанітарним інспектором. Зазначені товари під час оформлення у митному режимі «імпорт» повинні відповідати таким вимогам:
- бути вільними від карантинних організмів;
- супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів;
- не походити з об’єкта або зони виробництва чи переміщуватися через зону, на яку поширюється карантинний режим.
Всі товари товарної позиції 0901 під час перетину державного кордону України повинні супроводжуватися одним з документів:
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні «Єдиного вікна», згенерована інформаційною системою;
- інформація про позитивні результати здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин (для харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження, які не підлягають посиленому державному контролю).
Відповідно до положень постанови КМУ від 24.10.2018 р. № 960 в разі ввезення на митну територію України (крім ввезення з метою транзиту) вказаних товарів, здійснюється державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин:
- у формі попереднього документального контролю пунктах пропуску через державний кордон України;
- територіальними органами Держпродспоживслужби під час оформлення товарів у відповідний митний режим.
Попередній документальний контроль в пункті пропуску здійснюється на підставі оригіналу міжнародного сертифікату та транспортних документів.

1. Armstrong M. Hot Drіnks Report, 2017. – Statіsta Consumer Market Outlook, 2016. URL: https://www.statіsta.com/study/48823/hot-drіnks-report-coffee.
2. Crops and lіvestock products. URL: http://www.fao.org/faostat/ru/#data/TP.
3. Зовнішня торгівля України із зазначенням основних країн – контрагентів /Державна фіскальна служба України. URL: http://sfs.gov.ua/ms/f3.
4. Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності: Наказ Державної митної служби від 14.07.2020р. № 256 URL: https://customs.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennіa-perekhіdnіkh-tablіts-vіd-uktzed-versіyі-2012-r-do-uktzed-versіyі-2017-r-142.
5. Довідка по товару. URL: https://www.qdpro.com.ua/goodіnfo/0901210000.