ТОВАРИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГРУПИ. КЛАСИФІКАЦІЯ, АСОРТИМЕНТ, СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ (Г. О. Гриппа)
Актуальнi проблеми експертизи товарiв :: VIII Мiжнародна науково-практична iнтернет-конференцiя " Актуальнi проблеми теорii i практики експертизи товарiв " :: 1.Теоретичнi та методичнi засади експертизи товарiв
Сторінка 1 з 1
ТОВАРИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГРУПИ. КЛАСИФІКАЦІЯ, АСОРТИМЕНТ, СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ (Г. О. Гриппа)
ТОВАРИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГРУПИ. КЛАСИФІКАЦІЯ, АСОРТИМЕНТ, СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ
Г. О. Гриппа,
судовий експерт
Донецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Маріуполь
судовий експерт
Донецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Маріуполь
Протягом тривалого часу експерти-товарознавці стикаються з низкою питань, пов’язаних з особливостями визначення вартості окремих груп будівельних матеріалів, які перебували на зберіганні або були в експлуатації.
Будівельні матеріали – це природні і штучні матеріали й вироби, які використовуються при спорудженні та ремонті різноманітних будинків і споруд. Вони являють собою дуже значну групу товарів, яка включає велику кількість підгруп. Аби було легше орієнтуватися в цьому різноманітті будівельних матеріалів і виробів, їх класифікують за різними ознаками [1].
Класифікація та асортимент будівельних товарів є досить актуальним питанням у товарознавстві при визначенні загальних характеристик та властивостей даної групи товарів. Будівельні товари є різноманітними за своїми матеріалами та способами виробництва і включають велику кількість видів та різновидів.
Будівельні матеріали класифікують за призначенням, походженням, складом та видом вихідної сировини.
За призначенням будівельні матеріали поділяють на такі групи: в'яжучі; для стін і будівельних конструкцій; для покрівель; теплозвукоізоляційні; облицювальні й оздоблювальні; для кріплення; для підлог; для скління; санітарно-технічні вироби.
За походженням розрізняють будівельні матеріали природні і штучні. До матеріалів природного походження відносять деревину, глину, пісок, природні кам'яні матеріали. Штучними називають матеріали, отримані в результаті переробки природної сировини, - цемент, скло, кераміка тощо.
За складом будівельні матеріали можуть бути мінеральними (глина, пісок, скло, цегла) й органічними (деревина, пластмасові матеріали та ін.).
За видом вихідної сировини розрізняють такі підгрупи: природні кам'яні матеріали; мінеральні в'яжучі матеріали; речовини; матеріали і вироби на основі мінеральних в'яжучих; керамічні матеріали; скляні; металеві; дерев'яні матеріали; матеріали на основі паперу і картону; матеріали на основі полімерів [2].
На будівельні матеріали, що виготовляються підприємствами, існують державні стандарти – ДСТУ та технічні умови – ТУ. У стандартах наведено основні відомості про будівельний матеріал, дано його визначення, указані сировина, галузі застосування, класифікація, поділ на сорти й марки, методи випробування, умови транспортування та зберігання. Державний стандарт має силу закону й дотримання його є обов’язковим для всіх підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, тобто існує певний ряд типових виробів, товарні характеристики яких (призначення, розмірні характеристики, матеріал виготовлення та ін.) чітко визначено [1].
У процесі експлуатації будівельні матеріали зазнають впливу різноманітних факторів, які змінюють їхні споживчі властивості. Розрізняють такі властивості будівельних матеріалів: фізичні, механічні, технологічні тощо.
Фізичні властивості характеризуються щільністю, об'ємною масою, пористістю, вологістю і водопоглинанням, водо- і газопроникністю, гігроскопічністю, вогнетривкістю, морозостійкістю й іншими показниками.
Механічні властивості — міцність, твердість, опір стиранню, удару і зносу.
Хімічні властивості – стійкість до дії кислот, лугів, а також корозійна стійкість й таке інше [2].
Маркування, пакування, зберігання будівельних матеріалів:
- великогабаритні будматеріали забезпечуються паспортом. В паспорті указують найменування, масу матеріалу, номер ДСТУ;
- лісоматеріали круглі маркірують на верхньому торці з вказівкою вигляду, сорту, розміру. На нижньому торці вказують лісозаготівельне підприємство;
- лісоматеріали зберігають на відкритих майданчиках або під навісом. Фанеру укладають навзнаки, а столярні вироби – вертикально. Круглий ліс укладають в штабеля, вершинами в різні боки. Торці круглого лісу для запобігання від розтріскування покривають сумішшю гашеної вапни із смолянистими речовинами;
- при тривалому зберіганні цементу спостерігається зниження його якості;
- металеві матеріали при транспортуванні і зберіганні слід оберігати від забруднення, зволоження, щоб уникнути корозії, їх не можна зберігати разом з хімічними речовинами. Дрібні металеві вироби покривають антикорозійними мастилами;
- на ящиках з склом наклеюють етикетку з вказівкою найменування виробу, заводу виробника, розміру, кількості і сорту. На кришці ящика ставлять надписи: «Верх», «Обережно», «Скло», «Навзнаки не класти»;
- ящики з листовим склом при транспортуванні встановлюють вертикально стороною торця по напряму руху транспорту [3].
Найчастіше на вирішення судово-товарознавчої експертизи ставляться питання стосовно вартості товарів. Визначення вартості будівельних матеріалів, що перебували на зберіганні або були у використанні, має певні особливості, зумовлені характеристиками матеріалу, з якого виготовлені ці вироби [1].
Тривале зберігання ЗБВ, силікатних і керамічних виробів без відповідних умов може призвести до значної втрати якості, а відповідно й вартості цих товарів.
Основними причинами втрати якості ЗБВ, силікатних і керамічних виробів є: механічні пошкодження, що утворилися внаслідок надмірного механічного навантаження; підвищена вологість, спричинена несприятливими погодними умовами; біологічна корозія, викликана пліснявою, грибами та іншою мікрофлорою. Механічні пошкодження – найбільш поширений вид пошкоджень ЗБВ, силікатних і керамічних виробів. Цей вид пошкоджень може з’являтися при неправильному складуванні виробів. У результаті такого зберігання можливе виникнення тріщин і сколів, а також не виключається можливість виникнення деформацій.
Також вироби можуть потрапити під вплив такого кліматичного чинника, як підвішена вологість. Такий матеріал, як бетон, зазнає впливу біологічної корозії (поява плісняви, грибів та іншої патогенної мікрофлори), котра руйнує його структуру із середини. Тривале зберігання (знаходження) ЗБВ, силікатних і керамічних матеріалів на відкритому повітрі під час випадіння осадів (злива, сильний туман, сніг), а також знаходження зазначених матеріалів у контакті із землею призводять до того, що в результаті капілярного підсосу вироби насичуються вологою. Такі помилки при зберіганні будівельних матеріалів товарних груп, що розглядаються, можуть призвести як до погіршення (зниження) їх механічних характеристик, так і до розвитку кородуючої мікрофлори [1].
Таким чином, визначення ринкової вартості будівельних матеріалів, що перебували на зберіганні або були у використанні, передбачає встановлення класу, групи, підгрупи та виду, до яких належить об’єкт дослідження. Класифікація дозволяє встановити споживчі властивості товарів та фактори, які на них можуть вплинути в процесі зберіганні або використання, а відповідно й на вартість об’єкта дослідження.
Будівельні матеріали – це природні і штучні матеріали й вироби, які використовуються при спорудженні та ремонті різноманітних будинків і споруд. Вони являють собою дуже значну групу товарів, яка включає велику кількість підгруп. Аби було легше орієнтуватися в цьому різноманітті будівельних матеріалів і виробів, їх класифікують за різними ознаками [1].
Класифікація та асортимент будівельних товарів є досить актуальним питанням у товарознавстві при визначенні загальних характеристик та властивостей даної групи товарів. Будівельні товари є різноманітними за своїми матеріалами та способами виробництва і включають велику кількість видів та різновидів.
Будівельні матеріали класифікують за призначенням, походженням, складом та видом вихідної сировини.
За призначенням будівельні матеріали поділяють на такі групи: в'яжучі; для стін і будівельних конструкцій; для покрівель; теплозвукоізоляційні; облицювальні й оздоблювальні; для кріплення; для підлог; для скління; санітарно-технічні вироби.
За походженням розрізняють будівельні матеріали природні і штучні. До матеріалів природного походження відносять деревину, глину, пісок, природні кам'яні матеріали. Штучними називають матеріали, отримані в результаті переробки природної сировини, - цемент, скло, кераміка тощо.
За складом будівельні матеріали можуть бути мінеральними (глина, пісок, скло, цегла) й органічними (деревина, пластмасові матеріали та ін.).
За видом вихідної сировини розрізняють такі підгрупи: природні кам'яні матеріали; мінеральні в'яжучі матеріали; речовини; матеріали і вироби на основі мінеральних в'яжучих; керамічні матеріали; скляні; металеві; дерев'яні матеріали; матеріали на основі паперу і картону; матеріали на основі полімерів [2].
На будівельні матеріали, що виготовляються підприємствами, існують державні стандарти – ДСТУ та технічні умови – ТУ. У стандартах наведено основні відомості про будівельний матеріал, дано його визначення, указані сировина, галузі застосування, класифікація, поділ на сорти й марки, методи випробування, умови транспортування та зберігання. Державний стандарт має силу закону й дотримання його є обов’язковим для всіх підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, тобто існує певний ряд типових виробів, товарні характеристики яких (призначення, розмірні характеристики, матеріал виготовлення та ін.) чітко визначено [1].
У процесі експлуатації будівельні матеріали зазнають впливу різноманітних факторів, які змінюють їхні споживчі властивості. Розрізняють такі властивості будівельних матеріалів: фізичні, механічні, технологічні тощо.
Фізичні властивості характеризуються щільністю, об'ємною масою, пористістю, вологістю і водопоглинанням, водо- і газопроникністю, гігроскопічністю, вогнетривкістю, морозостійкістю й іншими показниками.
Механічні властивості — міцність, твердість, опір стиранню, удару і зносу.
Хімічні властивості – стійкість до дії кислот, лугів, а також корозійна стійкість й таке інше [2].
Маркування, пакування, зберігання будівельних матеріалів:
- великогабаритні будматеріали забезпечуються паспортом. В паспорті указують найменування, масу матеріалу, номер ДСТУ;
- лісоматеріали круглі маркірують на верхньому торці з вказівкою вигляду, сорту, розміру. На нижньому торці вказують лісозаготівельне підприємство;
- лісоматеріали зберігають на відкритих майданчиках або під навісом. Фанеру укладають навзнаки, а столярні вироби – вертикально. Круглий ліс укладають в штабеля, вершинами в різні боки. Торці круглого лісу для запобігання від розтріскування покривають сумішшю гашеної вапни із смолянистими речовинами;
- при тривалому зберіганні цементу спостерігається зниження його якості;
- металеві матеріали при транспортуванні і зберіганні слід оберігати від забруднення, зволоження, щоб уникнути корозії, їх не можна зберігати разом з хімічними речовинами. Дрібні металеві вироби покривають антикорозійними мастилами;
- на ящиках з склом наклеюють етикетку з вказівкою найменування виробу, заводу виробника, розміру, кількості і сорту. На кришці ящика ставлять надписи: «Верх», «Обережно», «Скло», «Навзнаки не класти»;
- ящики з листовим склом при транспортуванні встановлюють вертикально стороною торця по напряму руху транспорту [3].
Найчастіше на вирішення судово-товарознавчої експертизи ставляться питання стосовно вартості товарів. Визначення вартості будівельних матеріалів, що перебували на зберіганні або були у використанні, має певні особливості, зумовлені характеристиками матеріалу, з якого виготовлені ці вироби [1].
Тривале зберігання ЗБВ, силікатних і керамічних виробів без відповідних умов може призвести до значної втрати якості, а відповідно й вартості цих товарів.
Основними причинами втрати якості ЗБВ, силікатних і керамічних виробів є: механічні пошкодження, що утворилися внаслідок надмірного механічного навантаження; підвищена вологість, спричинена несприятливими погодними умовами; біологічна корозія, викликана пліснявою, грибами та іншою мікрофлорою. Механічні пошкодження – найбільш поширений вид пошкоджень ЗБВ, силікатних і керамічних виробів. Цей вид пошкоджень може з’являтися при неправильному складуванні виробів. У результаті такого зберігання можливе виникнення тріщин і сколів, а також не виключається можливість виникнення деформацій.
Також вироби можуть потрапити під вплив такого кліматичного чинника, як підвішена вологість. Такий матеріал, як бетон, зазнає впливу біологічної корозії (поява плісняви, грибів та іншої патогенної мікрофлори), котра руйнує його структуру із середини. Тривале зберігання (знаходження) ЗБВ, силікатних і керамічних матеріалів на відкритому повітрі під час випадіння осадів (злива, сильний туман, сніг), а також знаходження зазначених матеріалів у контакті із землею призводять до того, що в результаті капілярного підсосу вироби насичуються вологою. Такі помилки при зберіганні будівельних матеріалів товарних груп, що розглядаються, можуть призвести як до погіршення (зниження) їх механічних характеристик, так і до розвитку кородуючої мікрофлори [1].
Таким чином, визначення ринкової вартості будівельних матеріалів, що перебували на зберіганні або були у використанні, передбачає встановлення класу, групи, підгрупи та виду, до яких належить об’єкт дослідження. Класифікація дозволяє встановити споживчі властивості товарів та фактори, які на них можуть вплинути в процесі зберіганні або використання, а відповідно й на вартість об’єкта дослідження.
Cписок використаних джерел
1. Михальсткий О.О., Оболєнцева-Красивська О.С. Проблемні питання визначення окремих видів будівельних матеріалів, які перебували на зберіганні або були в експлуатації. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Випуск 13. https://fileview.fwdcdn.com.
2. Войнаш Л.Г., Дудла І. О., Козьмич Д.І., Павловська Н.В., Приходько М.В. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 1. / За загальною редакцією Л.Г. Войнаш/Підручнник. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004. – 436 с.
3. Волошина С.В., Калініченко Д.Р. Товарознавство (Непродовольчі товари). Частина 1. Товарознавство господарських товарів: курс лекцій / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. підпр. і торгівлі ;. – Кривий Ріг : [ДонНУЕТ], 2017. – 139 с. http://elibrary.donnuet.edu.ua/1556/1/2017_KL_Voloshyna_ TNT1_bac.pdf.
2. Войнаш Л.Г., Дудла І. О., Козьмич Д.І., Павловська Н.В., Приходько М.В. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 1. / За загальною редакцією Л.Г. Войнаш/Підручнник. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004. – 436 с.
3. Волошина С.В., Калініченко Д.Р. Товарознавство (Непродовольчі товари). Частина 1. Товарознавство господарських товарів: курс лекцій / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. підпр. і торгівлі ;. – Кривий Ріг : [ДонНУЕТ], 2017. – 139 с. http://elibrary.donnuet.edu.ua/1556/1/2017_KL_Voloshyna_ TNT1_bac.pdf.
Схожі теми
» СКЛЯНІ ВИРОБИ. АСОРТИМЕНТ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У СУДОВІЙ ТОВАРОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ (О. В. Єфименко, Т. В. Сафонова)
» КЛАСИФІКАЦІЯ КАВИ НАТУРАЛЬНОЇ ДЛЯ МИТНИХ ЦІЛЕЙ (Н. В. Луців, У. І. Дубовська)
» КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ (Є. М. Собакарь, Л. В. Шитова)
» КЛАСИФІКАЦІЯ КАВИ НАТУРАЛЬНОЇ ДЛЯ МИТНИХ ЦІЛЕЙ (Н. В. Луців, У. І. Дубовська)
» КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНОГО ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ (Є. М. Собакарь, Л. В. Шитова)
Актуальнi проблеми експертизи товарiв :: VIII Мiжнародна науково-практична iнтернет-конференцiя " Актуальнi проблеми теорii i практики експертизи товарiв " :: 1.Теоретичнi та методичнi засади експертизи товарiв
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі