АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВВЕЗЕННЯ КАВИ В УКРАЇНУ (В. О. Акмен, С. В. Сорокіна, О. С. Більчук)

В. О. Акмен,
доцент кафедри товарознавства в митній справі, канд. техн. наук, доцент
С. В. Сорокіна,
доцент кафедри товарознавства в митній справі, канд. техн. наук, доцент
О. С. Більчук,
студент, ПТз-19
Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна, м. Харків

Кава відноситься до напоїв, що споживаються майже у всіх країнах світу. ЇЇ цінують за приємний смак, вміст алкалоїдів, що збуджують нервову систему і оказують тонізуючий вплив на організм людини. Україна за кліматичними умовами не належить до країн, де вирощують кавові дерева. Каву на ринок України імпортують з різних країн, тому вивчення законодавства щодо порядку митного оформлення та сплати митних платежів є актуальним завданням.
Метою роботи було дослідження законодавчої бази щодо нарахування мита на каву різного призначення та ступеню обробки.
Відомо два основних сорти кави – арабіка і робуста, при характеристиці яких враховується місце проростання, вид кавового дерева, сорту, смакоароматичні характеристики, якість первинної обробки тощо. Однак, при проведенні митного оформлення і при начисленні ставок мита, за основу береться код товару за УКТ ЗЕД, при визначенні якого враховується лише ступінь обробки кавового зерна і відсотковий вміст кави в кавовому напої. Ставки митного тарифу на каву мелену, обсмажену у зернах (код за УКТ ЗЕД 090122210000), та розчинну каву становлять 5%. Але є неоднозначними для різних країн і законодавством встановлені певні пільги щодо оподаткування ввізним митом для низки країн, з якими Україна заключила міжурядову Угоду. Так згідно з міждержавною угодою про асоціацію між Україною та ЄС, з 01.01.16 р. по 31.12.2019 р. діє преференція по миту, згідно до якої кава не смажена у зернах, що йде для промислового виробництва кавових напоїв, кави смаженої натуральної в зернах, меленої і розчинної знаходиться у переліку зниження ввізних мит з України, передбачених по роках. Згідно до угоди про вільну торгівлю з Канадою, лист ДФСУ від 27.12.2018 р. № 2655/7/99-99-19-03-01-18, діють такі самі умови зменшення ставок мита. Вільна торгівля зазначеним товаром також передбачена з рядом інших країн Вірменією, Грузією, Молдовою, Білорусією, Казахстаном, Чорногорією тощо. Умови угоди діють за наявності сертифікату походження, виконання правил прямого відвантаження та безпосередньої закупівлі великим ринком споживачів.
Податок на додану вартість на каву є незмінним і складає 20 %. При цьому базою оподаткування є контрактна вартість, але не менше митної вартості, з урахуванням мита та акцизного збору, що підлягають сплаті, за винятком ПДВ, що включається вже до ціни товару згідно із законом.
До того ж митним законодавством передбачено ряд вимог щодо митного оформлення кави, що особливо стосується кавових зерен не смажених. Так, згідно наказу Мінфіну № 998 від 17.09.2012 р. (у поточній редакції від 29.05.2020 р., підстава 415-2020-п), під час декларування кави, до переліку електронного інвойсу необхідно вносити додаткову інформацію, яка необхідна для більш чіткої ідентифікації. Для цього затверджено класифікатор додаткової інформації, яка має додаватись до митної декларації, заповненої на бланку ЄАД. До класифікатору увійшла кава не смажена, з кофеїном, додатковою інформацією згідно наказу є обов’язкове зазначення сорту і виду первинної упаковки.
Відповідно до положень ПКМУ від 24.10.2018 р. № 960, в разі ввезення на митну територію України кави смаженої з кофеїном чи без, кавової шкарлупи та оболонки зерен кави, замінників кави з вмістом кави у будь-яких пропорціях здійснюється державний та фітосанітарний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти у формі попереднього документального контролю в пунктах пропуску через кордон України (здійснюється на підставі міжнародного сертифікату та транспортних (перевізних) документів)), а також територіальними органами Держпродспоживслужби під час оформлення товару у відповідний митний режим.
Згідно з наказом Міністерства Фінансів України № 1058 від 02.12.16 р. для кави, що є об’єктом ЗЕД, затверджено можливість проведення лабораторної перевірки, а також встановлено порядок і нормативи відбору проб і зразків кави для лабораторних досліджень. Щодо транзиту, слід зазначити, що кава входить до переліку товарів (лист КМУ № 461 від 21.05.2012 р.), ввезення яких на територію України, або переміщення територією України транзитом, здійснюється за умови обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.
На сьогодення, на каву у зернах не смажену, що призначена для промислової обробки (код за УКТ ЗЕД 0901120000 та 0901110010), що імпортується в Україну встановлено ставку мита за нульовим тарифом (така ставка діє вже багато років). Однак при здійсненні митного оформлення необхідно подати митному органу наступні документи: зобов’язання керівника суб’єкта про цільове використання товару; довідки про наявність виробничих потужностей. У разі відсутності виробничих потужностей надається один з таких документів: договір оренди виробничих потужностей, договір про переробку товару, договір про спільну діяльність, замовлення на поставку, договір, відповідно до якого суб’єкт є повіреним або іншим посередником, інший відповідний документ.
Таким чином, слід сказати, що кава, як об’єкт ЗЕД, підпадає під державне регулювання у зв’язку із відсутністю умов для вирощування в Україні. Цей товар не складає конкуренцію вітчизняним сільськогосподарчим підприємствам і як сировинний компонент для подальшої обробки має інтерес для економіки країни. Це обумовило введення 0 % ставки мита, яка має бути стимулом для ввезення кавових зерен не смажених з метою запровадження технологічних ліній з обжарювання, помелу, ароматизації та інших видів їх обробки.