ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЗА ТОВАРАМИ (ТЕХНОЛОГІЯМИ) ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ (Ю. М. Желізко)
Актуальнi проблеми експертизи товарiв :: VIII Мiжнародна науково-практична iнтернет-конференцiя " Актуальнi проблеми теорii i практики експертизи товарiв " :: 3.Експертнi дослiдження товарiв та послуг
Сторінка 1 з 1
ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЗА ТОВАРАМИ (ТЕХНОЛОГІЯМИ) ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ (Ю. М. Желізко)
ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНТРОЛЮ ЗА ТОВАРАМИ (ТЕХНОЛОГІЯМИ) ПОДВІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Ю. М. Желізко,
аспірантка кафедри екологічного менеджменту та підприємництва
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Україна, м. Київ
аспірантка кафедри екологічного менеджменту та підприємництва
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Україна, м. Київ
Експортний контроль виступає інструментом, що підтримує цілі міжнародної безпеки в рамках нерозповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ). З появою різних форм тероризму та зусиллями державних та недержавних установ щодо протидії розповсюдженню ЗМЗ, питання гарантування безпеки набуває найвищого пріоритету, тому це тягне за собою необхідність підтримання ефективності сучасної системи експортного контролю.
Процес формування механізму контролю за товарами (технологіями) подвійного використання починається зі створення законодавчої бази щодо експорту, яка має регламентувати процедури експортного контролю. Законодавча база є не тільки відправною точкою, а й основою всього механізму [1, с. 39]. Безумовно, законодавча база відіграє ключову роль, однак її одної не достатньо для забезпечення ефективності контролю за ТВП. Перед державним управлінням постає необхідність створення такого середовища, яке б не просто забезпечувало виконання нормативно-правових вимог, а стимулювало до активної діяльності у цьому напрямі з боку підприємницького сектора. Виконання таких дій з боку держави має певну структуру:
1. Формування зв'язку з приватним підприємництвом для сприяння кращому розумінню законів та забезпечення спільних зусиль в напрямі контролю за ТПВ;
2. Запровадження програм, спрямованих на навчання основам та кращим практикам контролю за ТПВ, шляхом проведення семінарів.
3. Здійснення допомоги у сфері контролю шляхом розповсюдження інформації,оперативне реагування на запити або проблеми.
4. Розробка методичних інструкцій та переліку корисних ресурсів щодо забезпечення дотримання нормативних вимог до контролю за товарами (технологіями) подвійного використання. Ці ресурси потрібно надавати на різноманітних форумах через особисті контакти з представниками, публікації та засоби ІКТ.
5. Співпраця з експертами в галузі нерозповсюдження, торгівлі та контролю кордонів для розробки відповідної політики ліцензування експорту. Обмін знаннями та досвідом необхідний для забезпечення правильної реалізації нормативно-правового законодавства у цій сфері [2, с. 26]. Наприклад, уряду необхідно співпрацювати з митною та прикордонною охороною, щоб переконатись, що товари, зазначені в експортній декларації, ідентичні фактичним відправленим товарам.
Протягом останніх двох десятиліть в рамках міжнародних зустрічей розроблялися механізми міжнародного контролю за товарами (технологіями) подвійного використання. Результати таких зустрічей можна побачити у Вассенаарській домовленості (ВД) про контроль експорту звичайних озброєнь та товарів та технологій подвійного використання, яка була створена з метою сприяння прозорості та більшій відповідальності при передачі звичайної зброї та товарів (технологій) подвійного використання [3].
Кожні півроку країни-члени ВД обмінюються інформацією про поставки товарів (технологій) подвійного використання. Крім того, учасники Вассенаарської домовленості обмінюються «кращими практиками» контролю, які наразі сходяться на необхідності таких заходів у даній сфері [3]: проведення консультацій між відповідними державними органами в країні-експортері щодо заявок на експортну ліцензію для ТПВ. Під час цих консультацій окрім інших критеріїв розглядають питання відповідність кількості та технологічного рівня товару заявленому кінцевому використанню та за необхідності перевірка після відвантаження може здійснюватися експортером, постачальником або посадовими особами країни-експортера.
Механізми, що використовуються державами для обмеження експорту товарів (технологій) подвійного використання, мають серйозний вплив на стійкість національних економічних суб'єктів та відповідних галузей. Таким чином, введення заборони на експорт, податкових квот та обмежувального ліцензування на товари та технології подвійного використання повинні бути представлені в якості інструмента політики, що оцінюється на тлі світового ринку товарів подвійного використання. Відтак, вважаємо, що ефективний механізм контролю за товарами (технологіями) подвійного використання повинен ґрунтуватися не тільки на потужній нормативно-правовій базі, а й на специфічному галузевому досвіді, що стосується кожного окремого виду ТПВ, та врахуванні різних джерел інформації, яка може бути використана для аналізу відповідності. Можна зробити висновок, що фінансові установи відіграють фундаментальну роль у розробці, виробництві, посередницькій діяльності, фінансуванні та торгівлі товарами (технологіями) подвійного призначення.
2. Хаустов В. В. Експортний контроль у системі нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі продукцією військового призначення і подвійного використання.Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки 17 (4) (2016). С.24-27.
3. Wassenaar Arrangement. The Wassenaar Arrangement. Best Practices. URL: https://www.wassenaar.org/best-practices/.
Процес формування механізму контролю за товарами (технологіями) подвійного використання починається зі створення законодавчої бази щодо експорту, яка має регламентувати процедури експортного контролю. Законодавча база є не тільки відправною точкою, а й основою всього механізму [1, с. 39]. Безумовно, законодавча база відіграє ключову роль, однак її одної не достатньо для забезпечення ефективності контролю за ТВП. Перед державним управлінням постає необхідність створення такого середовища, яке б не просто забезпечувало виконання нормативно-правових вимог, а стимулювало до активної діяльності у цьому напрямі з боку підприємницького сектора. Виконання таких дій з боку держави має певну структуру:
1. Формування зв'язку з приватним підприємництвом для сприяння кращому розумінню законів та забезпечення спільних зусиль в напрямі контролю за ТПВ;
2. Запровадження програм, спрямованих на навчання основам та кращим практикам контролю за ТПВ, шляхом проведення семінарів.
3. Здійснення допомоги у сфері контролю шляхом розповсюдження інформації,оперативне реагування на запити або проблеми.
4. Розробка методичних інструкцій та переліку корисних ресурсів щодо забезпечення дотримання нормативних вимог до контролю за товарами (технологіями) подвійного використання. Ці ресурси потрібно надавати на різноманітних форумах через особисті контакти з представниками, публікації та засоби ІКТ.
5. Співпраця з експертами в галузі нерозповсюдження, торгівлі та контролю кордонів для розробки відповідної політики ліцензування експорту. Обмін знаннями та досвідом необхідний для забезпечення правильної реалізації нормативно-правового законодавства у цій сфері [2, с. 26]. Наприклад, уряду необхідно співпрацювати з митною та прикордонною охороною, щоб переконатись, що товари, зазначені в експортній декларації, ідентичні фактичним відправленим товарам.
Протягом останніх двох десятиліть в рамках міжнародних зустрічей розроблялися механізми міжнародного контролю за товарами (технологіями) подвійного використання. Результати таких зустрічей можна побачити у Вассенаарській домовленості (ВД) про контроль експорту звичайних озброєнь та товарів та технологій подвійного використання, яка була створена з метою сприяння прозорості та більшій відповідальності при передачі звичайної зброї та товарів (технологій) подвійного використання [3].
Кожні півроку країни-члени ВД обмінюються інформацією про поставки товарів (технологій) подвійного використання. Крім того, учасники Вассенаарської домовленості обмінюються «кращими практиками» контролю, які наразі сходяться на необхідності таких заходів у даній сфері [3]: проведення консультацій між відповідними державними органами в країні-експортері щодо заявок на експортну ліцензію для ТПВ. Під час цих консультацій окрім інших критеріїв розглядають питання відповідність кількості та технологічного рівня товару заявленому кінцевому використанню та за необхідності перевірка після відвантаження може здійснюватися експортером, постачальником або посадовими особами країни-експортера.
Механізми, що використовуються державами для обмеження експорту товарів (технологій) подвійного використання, мають серйозний вплив на стійкість національних економічних суб'єктів та відповідних галузей. Таким чином, введення заборони на експорт, податкових квот та обмежувального ліцензування на товари та технології подвійного використання повинні бути представлені в якості інструмента політики, що оцінюється на тлі світового ринку товарів подвійного використання. Відтак, вважаємо, що ефективний механізм контролю за товарами (технологіями) подвійного використання повинен ґрунтуватися не тільки на потужній нормативно-правовій базі, а й на специфічному галузевому досвіді, що стосується кожного окремого виду ТПВ, та врахуванні різних джерел інформації, яка може бути використана для аналізу відповідності. Можна зробити висновок, що фінансові установи відіграють фундаментальну роль у розробці, виробництві, посередницькій діяльності, фінансуванні та торгівлі товарами (технологіями) подвійного призначення.
Список використаних джерел
1. Лойко В.В.. Експортний контроль як чинник регулювання економічної активності. Міжнародний науковий журнал Інтернаука 17 (2) (2017). С. 38-40.2. Хаустов В. В. Експортний контроль у системі нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі продукцією військового призначення і подвійного використання.Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки 17 (4) (2016). С.24-27.
3. Wassenaar Arrangement. The Wassenaar Arrangement. Best Practices. URL: https://www.wassenaar.org/best-practices/.
Схожі теми
» ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ В ТЕХНОЛОГІЇ ПИВОВАРІННЯ (Г. О. Бірта, Ю. Г. Бургу, Л. В. Флока, Ю. С. Олійник)
» РОЛЬОВА ГРА ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ (Л. Б. Демидчук)
» ТЕНДЕНЦІЇ І СУПЕРЕЧНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ З ПІДПРИЄМНИЦТВА, ТОРГІВЛІ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (А. І. Тельнов, Л. І. Муравська)
» ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ БОРОШНЯНИХ ВИРОБІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ (М. М. Чуйко, А. М. Чуйко)
» РОЛЬОВА ГРА ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ (Л. Б. Демидчук)
» ТЕНДЕНЦІЇ І СУПЕРЕЧНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ З ПІДПРИЄМНИЦТВА, ТОРГІВЛІ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (А. І. Тельнов, Л. І. Муравська)
» ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ БОРОШНЯНИХ ВИРОБІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ (М. М. Чуйко, А. М. Чуйко)
Актуальнi проблеми експертизи товарiв :: VIII Мiжнародна науково-практична iнтернет-конференцiя " Актуальнi проблеми теорii i практики експертизи товарiв " :: 3.Експертнi дослiдження товарiв та послуг
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі