АЛГОРИТМ КОДУВАННЯ БАВОВНЯНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗГІДНО УКТЗЕД (О. В. Пахолюк, О. І. Передрій, А. В. Дзюбинський)

О. В. Пахолюк,
завідувач кафедри товарознавства та експертизи в митній справі, к.т.н., доцент
О. І. Передрій,
доцент кафедри товарознавства та експертизи в митній справі, к.т.н., доцент
А. В. Дзюбинський,
доцент кафедри товарознавства та експертизи в митній справі, к.е.н., доцент
Луцький національний технічний університет, Україна, м. Луцьк

Класифікація товарів відіграє вирішальну роль при визначенні конкретної ставки мита у процесі проведення заходів митно-тарифного регулювання. В умовах постійного розширення асортименту товарів на міжнародному ринку, УКТ ЗЕД є єдиною митно-статистичною номенклатурою, що відповідає вимогам ГС Всесвітньої митної організації і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу [1-6]. Сьогодні, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності приведена у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації. Новий ЗУ «Про митний тариф України» забезпечує здійснення митного оформлення товарів в Україні із застосуванням сучасних міжнародних норм митного права в частині класифікації товарів. Сучасна УКТ ЗЕД спрощує співставлення даних митної статистики, забезпечує спрощення аналізу товарних потоків на митному кордоні України, пришвидшує митне оформлення. Доповнення і зміни класифікацій відбуваються періодично у зв'язку із технічним прогресом (з'являються нові технічні вироби), для забезпечення більш зрозумілого викладу назв товарів, для контролю та боротьби з перевезенням наркотиків та зброї, для безпеки харчування, боротьби з епідеміями тощо. Проблеми класифікації товарів, хоча й не нові у вітчизняній митній діяльності, проте недостатньо науково висвітлені й детерміновані [6].
Текстильні бавовняні матеріали класифікують у ХІ розділі «Текстильні матеріали» у 52 групі «Бавовна». Основним класифікаційними ознаками є:
- волокнистий склад матеріалу, зокрема, встановлена межа 85% за масою;
- призначення: одягові, побутові, технічні, медичні матеріали тощо;
- поверхнева густина – 100, 130 та 200 г/м2 (вище та нижче);
- вид переплетення: полотняне, саржеве та інші;
- вид обробки: сурові, вибілені, вибивні, фарбовані та інше;
- ширина рулону – 115, 145 та 165 см (більше та менше).
Основною одиницею виміру товару є кілограм, додатковою – м2.
При експорті-імпорті текстильних товарів обов’язково подається сертифікат походження. Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Відповідно до Закону України «Про митний тариф» для бавовняних тканин підпозиції 5208-5211, ставки ввізного мита при імпорті становлять від 10 до 20 %, при експорті – 0 % (табл.).
Таблиця – Ставки ввізного мита при імпорті бавовняних тканин

Визначення країни походження бавовняних тканин підпозицій 5208 (тканина бавовняна, містить не менше 85% натурального бавовняного волокна, поверхневою густиною менше 200 г/м2) можливо із застосуванням переліку виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми. Критерієм достатньої переробки для цього товару є такі операції [6]:
- вибивання чи фарбування невибілених або попередньо вибілених тканин, що супроводжується підготовчими або кінцевими операціями;
- виготовлення з пряжі.
Бавовняна тканина підкатегорії 5208321900, яка завозиться в Україну з території Ісландії, Швейцарії, Норвегії, які є членами ЄАВТ, відповідно до міжурядових угод оподатковуються ввізним митом за зменшеними ставками. В окремих випадках можливе зменшення ставки до 0 %.
Також можливе зменшення ставки ввізного мита у випадку імпорту бавовняних тканин з країн Євросоюзу, оскільки це закріплено в «Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». На період до 31.12.2020 ставка мита для бавовняної тканини за кодом 5208193200, яка має країну походження ЄС, становить 0 %.
На відсутність єдиного підходу до класифікації товарів під час проведення експертних товарознавчих досліджень і необхідність розробки єдиного методичного підходу до класифікації непродовольчих товарів наголошують як науковці, так і практики. Класифікація товарів повинна повністю охоплювати усі види продукції, що виготовляються; бути гнучкою, тобто забезпечувати включення, за необхідності, нових товарів, не порушуючи загальної схеми класифікації; враховувати майбутні зміни у товарній номенклатурі та асортименті товарів; сприяти принципам кодування товарів та утворенню короткого шифру.

1. Галько С. Класифікація товарів як інструмент транспарентності міжнародної торгівлі / С. Галько, В. Осієвська // Товари і ринки. № 1. 2016. – С. 32-47.
2. Войтов С. Класифікація товарів як інструмент митно-тарифного регулювання: аспект визначення і контролю / Сергій Г. Войтов // Актуальні проблеми економіки, № 9. 2013. – С. 42-48.
3. Злепко Н.П. Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики: Дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Тернопільська академія народного господарства. – Тернопіль, 2005. – 251 с.
4. Класифікація товарів – інструмент регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник / За заг. ред. А.В. Макаренка. – Хмельницький: ІНТРАДА, 2009. – 240 с.
5. Лукс М. Посібник з митного права Європейського співтовариства. – Брюссель, 2002. – 479 с.
6. Пахолок О.В. Класифікація товарів як інструмент митного регулювання / О.В. Пахолюк, Г.І. Голодюк та ін.. // Товарознавчий вісник. № 14. 2021. – С. 249-257.