ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПРИКЛАДІ БЯЗЬ БІЛИЗНЯНА (Т. В. Ганєєва)

Т. В. Ганєєва,
старший викладач кафедри підприємництва і торгівлі
Національний університет «Чернігівська політехніка», Україна, м. Чернігів

Актуальність теми дослідження. На даний час частка ввезення імпортних текстильних товарів традиційно перевищує обсяги експорту, дещо оборот текстильних матеріалів та товарів знизився у 2019-2020 роках на тлі пандемії. Але відповідно до угоди між Україною та Європейським співтовариством про торгівлю текстильними товарами, декларування фальсифікованих відомостей стосовно вмісту волокна, кількостей, опису або класифікації товарів перешкоджає реалізації співробітництва. Сторони повинні вживати відповідних заходів щодо виявлення та запобігання випадкам фальсифікації текстильних товарів. Тому зростає необхідність проведення ідентифікаційної експертизи текстильної продукції, яка потрапляє на вітчизняний ринок.
Питанням ідентифікації текстильних товарів займалися Н. Зіміна, Є. Бокова, Г. Андріанова, Н. Тихонова, Г. Пугачевський, О. Хребтань та інші.
До навчально-наукових закладів [1] звертаються представники компаній, що постачають на ринок України текстильні товари з метою отримання інформації щодо відповідності сировинного складу продукції, який зазначений на маркуванні, та визначення її фізико-механічних властивостей. За результатами ідентифікаційної експертизи зразків чоловічних сорочок визначено, що сировинний склад, який зазначений постачальником як «100% cotton», не відповідає дійсності, тобто має місце інформаційна фальсифікація [2]. Постачальник під видом сорочок з натуральної сировини реалізовував сорочки з синтетичних матеріалів. За результатами досліджень [3] щодо ідентифікації волокнистого складу зразків текстильних виробів встановили, що наявна інформаційна та якісна фальсифікація у зразку блузи жіночої.
Здебільшого об’єктами досліджень стають готові вироби, але вітчизняні виробники текстильної продукції у зв’язку з особливостями сировинної бази імпортують матеріали. Тому проведення ідентифікації текстильних матеріалів, з яких буде виготовлена вітчизняна текстильна продукція, є актуальним.
Об’єкти дослідження. Об’єктом дослідження даної роботи є ідентифікація та визначення фальсифікації текстильних матеріалів на прикладі бязі білизняної трьох виробників, придбаних у роздрібній торговельній мережі міста.
Результати досліджень.
Ідентифікація відповідних тканин заснована на інформації про продукт та результатах проведених досліджень.
Бязь – це бавовняна тканина полотняного переплетення, випускається зі 100% бавовни або 65% бавовни та 35% лавсану, поверхнева щільність 125-140 г/м2. Бязі відрізняються підвищеною щільністю, малою розтяжністю, значною усадкою – до 6%. Бязі використовуються для виготовлення постільної білизни та одягу платтяно-сорочкового асортименту.
За ГОСТ 29298 тканиною змішаною вважається тканина, що виробляється із пряжі, яка містить бавовняне волокно із вкладенням не більше 50% хімічних волокон та ниток.
Для дослідження було придбано три зразки бязі для постільної білизни (зовнішній вигляд показано на рисунку 1): зразок №1 – країна виробництва Білорусь, зразок №2 – Пакистан, зразок № 3 – Молдова.

Рисунок 1 – Зовнішній вигляд зразків

Визначено переплетення, поверхневу щільність, щільність ниток та проведені мікроскопічні дослідження волокнистого складу.
Результати оцінки представлено у таблиці 1.
Таблиця 1 – Результати ідентифікації зразків

При придбанні зразків у торговельній мережі співробітники не змогли надати документальне підтвердження щодо характеристик тканини, але було зауважено, що зразок № 2 у складі має 52% бавовни та 48% полікотону. Необхідно зауважити, що у Технічному регламенті щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, визначення такого волокна, як «полікотон», не наводиться. З інтернет-джерел встановлено, що це не волокно, а тканина, яка містить поліефірні волокна.
Таким чином, за видом переплетення та розмірними характеристиками усі зразки відповідають вимогам. За поверхневою щільністю зразок №2 не відповідає назві «бязь» та викликає сумніви стосовно волокнистого складу. Відповідно, було проведене мікроскопічне дослідження із фарбуванням реактивом Херцберга (рисунок 2), що вказує на перевищення 50% у складі зразка №2 волокон синтетичного походження.

Рисунок 2 – Мікроскопія з хлорцинкйодом волокнистого складу зразка №2

У результаті проведених досліджень з ідентифікації зразків бязі білизняної встановлена наявність інформаційної та якісної фальсифікації у зразку №2. Необхідно акцентувати увагу на відсутності у роздрібній мережі інформаційних засобів для проведення ідентифікації текстильних матеріалів.
Питання потребує подальшого дослідження – оцінки за технічними вимогами ГОСТу: стійкість фарбування, зміна розмірів після вологої обробки, розривне навантаження та інші.

1. Федорченко О.В., Закора О.В., Романова О.О. Проблема фальсифікації товарів текстильної промисловості International Scientific Conference 1-2 November 2018 Kyiv, Ukraine URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/12284/1/KyivTextFashin2018_P014-017.pdf
2. Расторгуєва М.Й. Ідентифікація сировинного складу швейних виробів, імпортованих з-за кордону / М.Й. Расторгуєва, О.В. Закора // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стан легкої і текстильної промисловості: інновації, ефективність, екологічність»
(28–30 жовтня 2015 р.): Херсон: Видавництво ХНТУ, 2015. С. 69-70.
3. Хребтань О. Б. Ідентифікація волокнистого складу швейних товарів під час проведення товарознавчої експертизи / О. Б. Хребтань, І. О. Дудла, А. М. Яковенко // Технічні науки та технології. 2017. № 3 (9). C. 163-170.
4. ГОСТ 29298-2005 Ткани хлопчатобумажные и смешанные бытовые. Общие технические условия. М.: Стандартинформ, 2006. 24 с.