ФАХОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ – ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (З. Б. Гавлитюк, А. Ю. Андрійцьо-Рузаєва)

З. Б. Гавлитюк,
студентка 3 курсу спеціальності «Менеджмент»
А. Ю. Андрійцьо-Рузаєва,
асистент кафедри менеджменту
Національний університет водного господарства та природокористування, Україна, м. Рівне

На сучасному етапі розвитку економіки України важливе значення для держави та добробуту нації має підприємницька діяльність. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України поняття «підприємництво» трактують як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [1].
Враховуючи перехід до ринкової економіки та поглиблення соціально-економічних реформ варто зазначити, що підприємницькі відносини досягають більшого значення для суспільства, у якому підприємництво відіграє важливу роль [2]. Роль підприємництва схематично представлено на рисунку 1.

Рисунок 1 – Роль підприємництва для суспільства

Якщо говорити про ефективність та результативність від підприємницької діяльності, то варто зазначити, що дані показники можна досягти за допомогою персоналу, який бажає отримати найкращі результати від господарської діяльності. Саме тому більшість підприємств прагнуть до влаштування працівників, які є компетентними у підприємницькій сфері, мають достатній рівень знань та сформовані вміння та навички.
Особливості понять «компетенція» та «компетентність» досліджували вітчизняні і зарубіжні науковці такі як: В. Кремень, Н. Бібік, О. Локшина, С. Перрі, І. Зязюн, В. Луговий, О. Савченко, Л. Спенсер та ін. [3]. Процес оцінювання трудового потенціалу та компетентності працівників підприємства зацікавив таких економістів та науковців, як Н. Л. Гавкалова, В. М. Гриньова, А. Я. Кібанов, А. М. Колот, О. В. Крушельницька та багато інших [4].
Актуальність даної роботи зумовлена викликами значної конкуренції як на українських, так і на світових ринках, збільшенням масштабів організаційних та технологічних інновацій, а саме введення сучасних методів управління персоналом, досконалих шляхів мотивації своїх працівників та контролем їхньої діяльності. Тому, ефективно функціонувати можуть лише ті підприємства, топ-менеджмент яких в змозі оперативно оцінювати ситуацію на ринку та внутрішні процеси на підприємстві, готовий швидко пристосуватися до нових обставин, перебороти стереотипи ефективного управління в минулому і розробити стратегію для удосконалення роботи своєї організації і зайнятих на ній працівників. Відповідно до цього, всім підприємцям та їхньому персоналу потрібно володіти сучасними знаннями, постійно удосконалювати свої менеджерські компетенції та вміти застосовувати їх на практиці. Вміння управляти підприємницькою структурою означає вижити і вистояти в умовах конкуренції, наростити виробничий потенціал і збільшити прибутковість. Як цього досягти - одне з головних питань менеджменту. Тому, як показує світовий досвід, оволодіння наукою і умінням менеджменту здатне допомогти підприємствам вийти на новий рівень та зайняти лідерські позиції на ринку.
Протягом останніх років в Україні тривають процеси реформування професійної освіти, які спричинені компетентнісним підходом до освітнього процесу. На думку Г.Селевка [5], «компетентнісний підхід – це поступова переорієнтація провідної освітньої парадигми з переважаючою трансляцією знань і формуванням навичок на створення умов для оволодіння комплексом компетенцій, які означають потенціал, здатність випускника до виживання і стійкої життєдіяльності в умовах сучасного соціально-політичного, ринково-економічного, інформаційно, комунікаційно насиченого простору».
Компетентнісний підхід до підготовки фахівців згідно постанови Кабінету Міністрів здійснюється у двох напрямках: 073 «Менеджмент» та 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» галузі знань 07 Управління та адміністрування [6], що забезпечує інтегровану та широко профільну підготовку фахівців-економістів.
Протягом останніх років Міністерство освіти і науки затвердило 70 нових стандартів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра. Серед яких існує Стандарт вищої освіти України за спеціальністю «Менеджмент» затверджений і введений в дію наказом Міністерства освіти і науки № 1165 від 29 жовтня 2018 року та Стандарт вищої освіти України за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» затверджений і введений в дію наказом Міністерства освіти і науки № 1243 від 13 листопада 2018 року [7]. У даних Стандартах наведено перелік компетентностей, які лягають в основу освітньо-професійних програм першого рівня вищої освіти, котрі поділяються на інтегральні, загальні та спеціальні.
Аналізуючи дані Стандарти проведено порівняння загальних компетентностей фахівців, які випускаються за даними спеціальностями (таблиця 1).
Таблиця 1 – Порівняльна характеристика загальних компетентностей фахівців

В результаті дослідження виявлено, що перелік загальних компетентностей у даних стандартах є майже тотожнім – схожість яких для покращення візуалізації у вищеподаній таблиці відображено різними кольорами. Дана тотожність дозволяє стверджувати, що підприємництво прямо пов’язане з менеджментом і є запорукою його процвітання та довговічності. Тоді як менеджмент є універсальною категорією, що пронизує усі сфери життєдіяльності людини.
Вимоги стандартів є вхідними інформаційними потоками при підготовці висококваліфікованих спеціалістів, опитування яких дозволило нам сформувати перелік актуальних саме для них загальних компетентностей, що поданий у третій колонці даної таблиці. Наведений студентами НУВГП (1-4 курс) список компетентностей на 90% збігається з досліджуваними стандартами, що підтверджує їх актуальність на даний момент.
Але, у зв’язку з пандемією, виникають обмеження, які унеможливлюють практичну реалізацію традиційних форм будь-якої професійної діяльності, що модифікує наявні переліки компетентностей у напрямках: технічні навички для роботи в онлайн-просторі, навички автоматизації процесів, самодисципліна, відповідальність, самомотивація, навички тайм-менеджменту і планування, SMM, маркетинг і особистий бренд, а також посилення лідерських навичок.
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 17.03.2021).
2. Роль підприємництва в суспільстві. URL: https://msd.in.ua/rol-pidpriyemnictva-v-suspilstvi/ (дата звернення: 17.03.2021).
3. Стеблюк С.В. Обгрунтування моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців із підприємництва, торгівлі та біржової діяльності в контексті ступеневої освіти. Випуск 20. Т. 3. 2020. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2020/20/part_3/18.pdf (дата звернення: 18.03.2021).
4. І. А. Брижань, І. В. Міняйленко, Ю. С. Ушакова. Сучасні підходи до оцінювання моделі формування підприємницької компетентності персоналу за методом «360 градусів» URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/ 11_2018/11.pdf (дата звернення: 18.03.2021).
5. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. – 2004. – № 4. – С. 138–143.
6. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/266-2015– %D0 %BF (дата звернення: 19.03.2021).
7. У 2020 році МОН затвердило 70 стандартів вищої освіти URL: https://osvita.ua/vnz/77617/ (дата звернення: 19.03.