ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН (А. А. Марчук)

А. А. Марчук,
завідувач сектору товарознавчих та гемологічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності
Чернівецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Чернівці

Останнім часом, все більш актуальним стає різноманітність питань та специфічність об’єктів дослідження при проведенні судових товарознавчих експертиз, а саме питання визначення вартості тварин і зокрема домашніх, що потребує індивідуального підходу в кожному окремому випадку з урахуванням особливостей та отримання повних вихідних даних для ідентифікації об’єктів дослідження при призначенні та проведенні такого роду товарознавчих експертиз.
Тварини – біологічні об’єкти, що відносяться до фауни. За типовою класифікацією їх поділяють на: сільськогосподарських, домашніх, диких. На тварин, як особливий об’єкт цивільних прав, поширюється правовий режим речі [2]. Тому, тварини можуть виступати в якості об’єкта оцінювання, вони є рухомим майном – різновидом споживчого товару, сировини тощо. При оцінюванні тварин, особливо породистих, потрібно враховувати багато аспектів. Їх знання визначає рівень кваліфікації судового експерта, що здійснює оцінку. Експертна кваліфікація дозволяє подолати специфічні протиріччя, що виникають під час оцінювання. Проаналізуємо загальні особливості визначення вартості тварин при проведенні товарознавчої експертизи.
Основні поняття, які потрібно враховувати під час оцінки є: екстер’єр, інтер’єр, конституція. Аналіз екстер’єру, інтер’єру, конституції тварин дає змогу правильно оцінити тварину, встановити її породу, стать, вік, рівень угодованості, стан здоров’я та її продуктивність з метою визначення вартості.
Також важливим аспектом при визначенні вартості тварин є ріст і розвиток тварин. Під ростом розуміють процес нагромадження в організмі білка.
Строк корисного (господарського) використання тварин – це період часу, протягом якого сільськогосподарські, домашні тварини використовуються в запланованих цілях або від використання яких може бути отримано (виконано) певний обсяг сільськогосподарської продукції (робіт).
Основними критеріями, за якими тварин відносять до однієї породи:
- спільність походження (від спільних плідників-родоначальників);
- подібність за основними фізіологічними, анатомічними, господарськими ознаками (подібність інтер’єру, екстер’єру, конституції (за живою масою, мастю, рівнем продуктивності тощо);
- пристосованість до зовнішнього середовища (акліматизація, пластичність).
Разом з тим, важливим чинником є гігієна транспортування тварин.
Основне завдання транспортування – забезпечити доставку тварин до місця призначення в найкоротший термін без втрат у живій масі, без пошкоджень, захистити їх у дорозі від захворювань, негативних впливів [3].
Питання судово-експертного визначення вартості тварин – за браку потрібного матеріалу – у професійному та науковому просторі потребує вивчення та врахування багатьох аспектів. Розглянемо сукупність показників, що формують та характеризують тварину, як ціле при визначенні вартості тварин. Під час проведення товарознавчої експертизи варто перейти до аналізу специфіки практичного досвіду визначення вартості домашніх тварин (домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються та розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій), наприклад, особливостей експертного дослідження, зокрема визначення вартості собак при проведенні товарознавчої експертизи.
Тварини – компаньйони (також домашні вихованці або домашні улюбленці) – термін, який використовується для позначення свійських тварин, яких людина тримає у своїй оселі задля спілкування та отриманні додатних емоцій. Такі домашні тварини протиставляються сільськогосподарським тваринам, яких тримає задля отримання м’ясо-молочної продукції, вони тощо, а також як робочу худобу. Традиційними та найбільш поширеними тваринами – компаньйонами є коти і собаки [6].
Міжнародна Кінологічна Федерація, скорочено МКФ (фр. Fédération Cynologique Internationale, скорочено фр. F.C.I.) – міжнародна організація, офіційна штаб-квартира якої знаходиться в Тюені (Бельгія). Заснована 25 травня 1911 року кінологічними організаціями Австрії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Франції. МКФ об’єднує 94 країну світу. Проводиться тісна співпраця з кінологами США, Великої Британії та Канади.
Згідно зі Статутом Міжнародної Кінологічної Федерації, членом МКФ може бути лише одна національна кінологічна організація. В Україні такою організацією є Кінологічна Спілка України, яка стала членом МКФ в 1996 році.
Основним завданням МКФ є підтримка і сприяння розведенню і використанню чистокровних собак, а це перш за все:
- Єдина система видачі родоводів, ведення Єдиної Племінної Книги в кожній країні;
- Вільний обмін собаками, кінологічною інформацією та експертами;
- Сприяння організації виставок і випробувань, взаємне визнання розплідників і заводів, а також титулів і звань собак.
Тільки ця організація щорічно проводить Всесвітню Виставку Собак (англ. WORD DOG SHOW) усіх порід, в якій беруть участь більш як 20 тисяч собак, а також Європейську Виставку Собак (англ. EURO DOG SHOW), Азійську Виставку Собак та Американську Виставку Собак.
Тривалість життя та використання тварин пов’язані з породними, індивідуальними, продуктивними і племінними якостями, що значною мірою залежать від їхніх спадкових особливостей. При цьому необхідно пам’ятати, що повноцінна збалансована годівля, раціональний режим догляду та утримання сприяють подовженню періоду господарського використання тварин. [4].
При проведенні дослідження необхідна: повна інформація про об’єкт дослідження, наявність усіх вихідних даних стандарту породи (в межах породи – ознаки). До таких даних належать відомості про стать, вік, стан здоров’я, рівень угодованості, здатність до розмноження, показники продуктивності, родовід, будова тіла, рухи, шерсть, ріст, вага, поведінка, дефекти. Будь-яке відхилення від вищевказаних пунктів повинно розглядатися як недолік або порок залежно від ступеня вираженості. Досягнення собакою певних фізіологічних показників (ріст, вага), набуття певних навичок та здатність виконувати відповідну роботу. Факт того, що цуценя стало дорослим собакою, здатним виконувати відповідні функції, має бути підтверджено висновками кінолога і ветеринара. Також необхідна форма племінної документації, інформація про походження, паспорт або реєстраційне свідоцтво (метрика цуценяти), копія паспорту із проведеними вакцинами (ветеринарна картка), інформація (підтверджена відповідними документами), щодо усіх витрат на утримання об’єкта дослідження (собаки):
- придбання цуценя (договір купівлі-продажу цуценя);
- витрати на його транспортування;
- інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням та утриманням тварини із запланованою метою;
- витрати на його обов’язкову реєстрацію;
- витрати на годування;
- витрати на лікування та ветеринарне обслуговування;
- витрати на дресирування собаки.
Отже, дослідження тварин відносно новий напрямок діяльності експертів – товарознавців, проте його актуальність зростає, тому необхідно розвивати науково-методологічну основу, щоб уникнути ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/2658-14.
2. Закон України «Про тваринний світ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.
3. Закон України «Про ветеринарну медицину» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12.
4. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15.
5. Закон України «Про племінну справу у тваринництві» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3691-12.
6. Товарознавство. Терміни та визначення: ДСТУ ISO 3993-2000. – [Чинний від 2001-01-01]. – Київ: Держспоживстандарт України, 2000. – 27 с. – (Національні стандарти України).